- заводити
- плакати
(што так заводиш)
Лемківський Словничок . Андрій Бігуняк, Олександр Гойсак. 2007.
заводити
Смотреть что такое "заводити" в других словарях:
заводити — I джу, диш, недок., завести/, еду/, еде/ш, док., перех. 1) Супроводжуючи, допомагати кому небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди небудь, до чогось. || Відводити куди небудь на якийсь час. || розм. Втягувати, вкочувати,… … Український тлумачний словник
заводити — [заво/диетие] о/джу, диеш; нак. о/д , о/д теи … Орфоепічний словник української мови
заводити — ридати [X] … Толковый украинский словарь
заводити — 1 дієслово недоконаного виду допомагати увійти; вести куди не треба; будувати; розпочинати заводити 2 дієслово недоконаного виду завивати … Орфографічний словник української мови
заводити — воджу, водиш, Пн. 1. Вести, підводити куди небудь, відводити. 2. Завести механізм годинника, щоб він йшов. 3. Плакати, завивати різними голосами, кричати … Словник лемківскої говірки
знайомитися — (заводити знайомство з ким н.), спізнаватися, спізнатися, пізнаватися, пізнатися, спізнавати, спізнати, зазнайомлюватися, зазнайомитися … Словник синонімів української мови
Княжии — Княжий княжии, ая, ое; княжь, я, е прилаг. к князь (1): Тогда при Олзѣ Гориславличи сѣяшется и растяшеть усобицами; погыбашеть жизнь Даждь Божа внука; въ княжихъ крамолахъ вѣци человѣкомь скратишась. 16 17. И пришъдъ Иисусъ въ домъ къняжъ. Остр.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
люди — (1) 1. Подданные: Всеславъ князь людемъ судяше, княземъ грады рядяше, а самъ въ ночь влъкомъ рыскаше изъ Кыева дорискаше до куръ Тмутороканя. 36. 1093: И нача (Всеволод) любити смыслъ уных, свѣтъ творя с ними; си же начаша заводити и, негодовати… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
негодовати — НЕГОД|ОВАТИ (50), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. 1. Испытывать, проявлять негодование, гнев по отношению к кому л., чему л.; роптать, возмущаться: и ерьтикомъ негодова (πρоσоχϑήσας) ЖФСт XII, 126 об.; обаче негодовавъше сами при˫атыихъ ради. (ἀγανανακτήσαντες)… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
диспозиция — и, ж. disposition f., нем. Disposition, пол. dyspozycyja <, лат. dispositio. 1. Распоряжение, усмотрение; воля, власть. Сл. 18. Кго Царского Величества Всемилостивейшей диспозиции и решению представляется <сей пункт договора> . 4. 7.… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
